Весняна Влтава – враження від збірки чеської поезії

ImageВесняна Влтава – збірка молодої чеської поезії, добряче поскубана тупою радянською цензурою. Побачила світ совковий у 1982 р.  у Києві. В анотації мене наче попереджали, що вірші молодих чеських поетів пройняті «відданістю ідеалам соціалізму й інтернаціоналізму, вірою в торжество миру, добра, справедливості». Спершу я подумав, що це така собі машкара, аби тільки видати книжку. Але коли почав читати, то зрозумів, що книжка дегенерат амтутант обезпочений обезниренець у другому поколінні. За годину читання віршиків, мені не сподобався жоден, щоб я хотів собі переписати, чи з кимсь поділитись. Поети пишуть про сонце, річку, траву, якісь жовтні, леніни, працю, … але не про життя, не про щось, що може навчити чи вразити, чи хоча би естетично наснажити. У вступі видавець (Мирослав Флоріан) називає цю поезію «ранковою свіжістю» і зізнається, що це для нього честь представити українській читацькій громадськості збірку своїх (тобто чеських, бо він чех) авторів молодшого покоління. Наклад книжки 2000, і я переконаний сильно, що більшості авторів жодне нерадянське видавництво і поготів не видавало. Тому є нагода зустрітися з унікальними, але не дуже цікавими, чеськими письменниками, що були народжені у 1930х і пізніших роках.

Ось зразки поезії:

Петр Коваржик

Закохана

Невиспана, як чай гірки ранковий.

Тендітна, мов поміж дерев – модрина.

Неначе інший хтось у її тілі

Вертається додому по стежині.

Є в неї мрія – з літом відлетіти.

Цю мрію рівно вислала з пір’їнок…

Зажде, щоб розійшлися всі трамваї,

Перш ніж наважиться довірити комусь

Слова свої чи мрії безневинні.

Різнолад

Новонародженого крик

І усмішка

Вмираючого –

Мовби життя із небуттям

В глибинах наших споконвік

Переплелися…

Кохання, ах, кохання, будь завжди таким

Жаданим ненастанно, з добре знаним

Усміхом і – з присмаком терпким.

Чесно кажу, цього автора я вибрав навмання. І пишуть автори здебільшого не краще. Жаль.. а може це переклад неправильний? Але тішать їхні прізвища та імена. Я наведу трішки їх: Бланка Альбрехтова, Мілош Водічка, Ярослав Головбек, Вацлав Гонс, Їржі Жачек, Каміл Маржик, Іво Одегнал, Яромир Пелц, Карел Сис, Петр Цінцібух, Йозеф Шімон….

Зовсім не раджу до прочитання, хоча навряд чи хтось так легко її віднайде:)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s