СуперЕнеїда

Арбузинський, вже покійний, дотепний і талановитий поет написав дуже стильну і адаптовану під сучасність версію Енеїди. Поема не є дуже довгою і написана у 2003 р. проте своєю жвавістю і швидкою римою веселить і зразу повчає. Чесно. Я і сміявся, і зачитував в кімнаті в гуртожитку і задумувався.
Юрій КІПЕР
СУПЕРЕНЕЇДА
(поема “на кутні”)

ВСТУП
Хай вибачать пани Вергілій
Та Котляревський, і всі ті,
Котрі в Енеєвому “діді”
Були, як кажуть, не святі.
І я щось в ньому підлаштую,
Щось вилучу, а щось вмонтую –
Настав обнов глобальних час.
Та й кажуть “маде ін” пророки,
Що без “повчальників” Європи
Реформи не підуть у нас.

Не взявся б я за цю поему,
Не копирсався в давнині,
Як би цю актуальну тему
Сам Зевс не підказав мені.
Хіба для людства це нормально,
Щоб так не гадано, неждано
Еней, земляк наш, раптом зник,
Або в архіві залишився
Й живим між нами не з’явився
Сьогодні,в двадцять перший вік?!

Отож, зустрінемо Енея –
Свого сучасника, – як слід.
Щоб українська націдея
З ним увійшла в жорсткий наш світ –
І перестанем ми страждати,
Високі матимем зарплати,
Робочих вдосталь буде місць.
І засть новим вкраїнцям буде
Закон “крутих” вживати в люди:
“Хто не грабує, той не їсть”… 
1.
Еней в усьому був моторний,
Вже бізнесмен, хоч ще й козак,
У справі ринковій проворний:
Знав скільки, де, кому і як.
Здолавши Турна у двобої
І Рим заклавши замість Трої,
В дорогу знов зібрався він.
Привабила його Вкраїна,
Бо чув, що вся вона в руїнах
І без інвесторів їй тлін.
Еней в рюкзак (не в торбу, бачте)
Склав одяг, гривни, все що мав.
Крім доларів. Він їх обачно
В банку Швейцарському тримав.

Після прощальної вечері
Сказав він матінці Венері:
-Хай береже всіх нас Зевес!
Я певен, що за тим кордоном
Вже не знайде мене Юнона. –
І сів в люксовий “Мерседес”.
2.
І ось Еней – на Україні.
Козацька це ж, його земля!
В дорожніх ямах “Мерс” загинув.
Еней до себе промовля:
-Ні, сталось тут не те, що в Трої.
Говорять, що якісь там троє,
Якось в якомусь там гаю
Якусь угоду підписали,
Земне всім пекло влаштували,
Самі, мовляв, живуть в раю.
Чи правда то, чи теревені,
Без фактів, бачу, не збагну.
То ж сам все вивчу достеменно
І з пекла, як тоді, почну.

Прийшов до скелі. Де ж Сивілла?
Можливо, бідна, захворіла?
-Ні! – Гном зняв з лисини картуз, –
Її посаду скоротили.
Торкнулось це не лиш Сивіли.
Відбувсь глобальний штатотрус!

-А як з володарями “крісел”?
-Їх збільшилось.
-Чому?
-Писать
Побільше, кажуть треба рішень,
Щоб безробіття подолать.
І я, як вчений без роботи,
За рішенням таким турботним,
Став Гномом. Тут сміятись гріх!
Щоб не вважатись дармоїдом,
У пеклі влаштувався гідом.
І знаю я усе про всіх.

-А про земне вам щось відомо? –
Спитав стурбований Еней, –
Оце приїхав я додому
І все дивує тут мене.
-Про цей і той світ, – вчений мовив, –
Розповісти я все готовий.
Але ж Анхіз чекає вас.
-Тому ходімо крізь ці хащі,
А я на запитання ваші
Відповідатиму в цей час.

-Гаразд. Скажіть мені, будь ласка,
Що скоїлось на цій землі?
Вона ж цвіла скарбами казки…
-Але з’явились люди злі
Й розкрали…
-Інопланетяни?
-Свої! В нас цупить кожен тяме.
Прихватизації був злет.
Хто знизу крав, того карали,
Корупцію за горло брали!
-А зверху?
-Там – імунітет!

Тепер в людей не має сили
З кінцями зводити кінці.
-Чому ж народ не захистили
Від зла народні обранці?!
-Бо передвиборні платформи
Жбурнули в “Кучмища” сміття,
В лід “заМорозили” реформи,
В гній “заМасолили” життя.
“Юльою” світло карбували,
То ж в тьмі на сесіях блукали
Від відкриття, до закриття…

-А Бог ?..
-Мовчав. Бо й атеїсти
Благали милості з небес,
Щоб бідним Бог послав щось їсти
А їм дав офіс й “Мерседес”.
Та справжній їхній “бог”, не в душах.
Він в доларах, в каратах, тушках,-
То ворог люду – Капітал!
-Чому ж в церквах вони бувають?
-А як же?! Хай миряни знають,
Що всіх ріднить там ритуал.

Усі ж бо рівні перед Богом –
І жебраки й багатії.
Тут не ганьбить ніхто нікого
І не хова гріхи свої.
Не треба мучитись, каратись.
В усьому досить лиш зізнатись
І Бог врятує від біди.
Не слід начальству докоряти,
Якщо малу дає зарплату.
Лиш кайся і спасіння жди.

-Ще про земне скажіть, будь ласка.
Ви Гном. А скільки зараз вас?
-Раніше ми були лиш в казці,
А нині – ми суспільства клас.
Манюніми тепер ми стали,
Щоб менше їли хліба й сала,
І жить могли, як горобці –
В кущах, в смітті, а не в хоромах,
І одягалися щоб скромно…
-Хто?
-Вчені, вчителі, митці…
3.
І ось Еней із Гномом в пеклі.
Прийшли в сучасний інший світ.
Тут не бліде ніщо, не блекле.
Прожектори вже замість звізд.
Немає туманів великих,
І чутно сміх, не тільки крики.

-Чи ж пекло це? – Еней спитав.
-Так, – мовив Гном, – а вас дивує,
Що тут чорти не дефілюють?
Цей світ від того не відстав.
Нема застойних вже дуринок –
Новий тепер і в пеклі час:
В усіх аспектах діє ринок
З прицілом на споживача.

Буває хтось по вінця грішний,
А з’явиться при “бабках”–з грішми
Йому влаштують люкс-дизайн.
А як підкине ще й валюту,
Замість смоли бальзам нальють тут,
І каву подадуть в казан.

-Виходить не платоспроможні
Приймають муки чималі?..
-Тут платять всі, не лиш вельможі.
-І ті що варяться в смолі?!
-Авже ж! Закон госпрозрахунку
Це не концепція дарунку.
Отримав послугу – плати.
Дійшли й сюди слова крилаті:
“Лиш в мишоловці сир безплатний”.
-Скажіть, а де ж тепер чорти?

-Як тільки переобладнали
На електричні казани,
Потреба у чортах відпала.
То ж безробітні і вони.
Що правда, декотрі працюють –
Перед п’яницями танцюють,
(Без музики і голяка
Копитом шкварять гопака)
Коли гарячка біла в тих.
Щасливчики чорти ті лише,
Котрі “крутим” дітей колишуть,
Співають голосом святих…

Перед Енеєм у безмежжі –
Контрастні звуки і пейзаж:
Тут казани, а там котеджі,
Тут – стогін, плач, там – сміх і джаз.

-Раніше, – мовив син Анхіза, –
Під час пекельного круїзу,
Не чув таке й не бачив я.
-Нагадую, що грошовитий
Тут і одягнений і ситий…
-То хай він рай соб купля.
Ще ж діє в нас закон той вражий:
“Дери та дай – і прямо в рай!” –
Тарас немов сьогодні каже, –
Хоч і сім’ю всю забирай.

-Це так. Та певна особистість
Відчути хоче “кайф” садиста.
В любов набридло гратись їй.
Коли вона п’є кока-колу
А жах клубочиться навколо,
Божественнім стає напій.
Он той співа й сміється дзвінко,
Бо кум у казані зімлів:
«Хай зна, як зваблювати жінку,
Хай корчиться тепер в смолі,
Тремтить і синіє, ридає,
Хай, захлинаючись, благає,
Згорає, тліє, і гниє!!!
За радість чути й бачить все це
Платитиму сповна, від серця…»
Такий ось бізнес в пеклі є.

-О Господи! – Еней злякався, –
Де ж батько мій? О, Небеса?!!
Над ним можливо хтось знущався?!
-Ви не хвилюйтесь. Ось він сам.

-Здоров був, синку! Ждав тебе я!
Міцно обняв Анхіз Енея.
-Ходімо, – мовив, – я тобі
Розповісти негайно мушу
Про те, що я поклав на душу,
Аби твоїй сприять судьбі.

То ж слухай синку, ця країна
Ще довго буде у пітьмі…
-Це ж незалежна Україна!
Про це кричать всесвітні ЗМІ!
-Кричать… Та крики ці порожні.
Бо твій народ ще неспроможний
Цю незалежність – Божий дар –
Душею й серцем обійняти,
Від злих людей охороняти
І відвести від юд удар.
-Невже такий увесь народ тут?
-Не весь. І патріоти є…
Вони горланять про добробут,
Про щастя (більше про своє).

Та от між ними і такі є,
Столиця для яких не Київ,
А гімн їх – “Ще не вмер Союз”.
Якби був глузд в таких поривах,
То Францію під владу Риму
Жадав би повернуть француз.
По-італійськи клявся б німець,
Що служить нації своїй
І що престиж її підніме,
Якщо за Рим піде на бій…

-Хто ж берегти Вкраїну буде?
-Імперські гончі – холуї.
Ну, нащо незалежність люду?
Вона потрібна тільки їм.
Щоб незалежно від зарплати
Всього, що треба, вдосталь мати.
Щоб не залежати від меж
Законів України-неньки,
Грабуючи її, рідненьку,
Ще й хабарі гребти за це ж!!!

-Яким тут людям можна вірить?
Хто зла, а хто добра носій?
-Якщо шаблоном глузду мірять,
В розгардіяші винні всі!
Цей гривню вкрав, а той мільйони
Сховав в загашник закордонний.
Ходу реформ гальмують “ЦІ”,
Бо в Раду “ТІ” не “ТИХ” обрали,
І цим державу покарали,
Самі ж пошилися в старці…
Якщо порізавсь при бритті ти,
Чи ж бритва винна в цьому? Ні!
Тут просто бритись треба вміти.
-До чого, батьку, це мені?

-А ось до чого: люди темні
Клянуть тут ринкову систему,
Мовляв, від неї біди всі.
Але ж, весь світ, (китайці навіть!)
Як володіти ринком знають,
Щоб жить в достатку і красі.
Хай не складеться в тебе думка,
Що на святій землі твоїй
Жили й живуть лиш недоумки
Та ледацюги й крадії…
Століттями злих Орд навали
Твої прапредки відбивали,
Творили мудрістю добро.
Та за палку любов до волі
В кайдани закував їх долі
Великий старший брат Петро.
А потім вже аж два “Великих”
Покликали під волі стяг –
Клялись всім щастя наділити.
Й дали голодомор, Гулаг…
І ось, нарешті, слава Богу! –
Вкраїна вийшла на дорогу
До порятунку від ганьби.
Оскільки це зробить не легко
Й до перемоги ще далеко,
Єднатись слід для боротьби,
А не тягти людей у чвари,
Щоб випхати в вожді себе
Й кривавої жадати кари
Всім, хто шанує не тебе.

А ще така тобі порада –
Відвідай і Верховну Раду.
Там , сину, ти побачиш все:
Збагнеш, як прагнуть депутати
І про народ й про себе дбати,
Хто зло, а хто добро несе.
4.
Тепленько попрощавшись з татом,
Еней до Києва примчав.
Зумів недорого придбати
Свідоцтво спостерігача.

І ось Еней в Верховній Раді.
Парламент весело і радо
Робочим шоу ожива.
Табло запікало мінорно,
І про законодавчу норму
Натхненно депутат співа:
-Ударю і по цій ще кнопці,
Голосувати можна тут
За себе і за того хлопця,
Як дуже треба, то й за гурт.

Ось два “народні” в буйнім стресі
Зчепилися в борні словесній.
Був кожен впевнений в собі.
Як не дала нічого лайка,
Взяли обидва балалайки
Й співом продовжили двобій:
-Нам двє державні мови трєба,
Штоб нє тяглі міня в хахли!
-Мо одержавимо ще й третю?
Адже й під турком ми були!

Нардепи раптом рвучко встали,
Не два, не три, мабуть пів зали,
І кинулись в кулачний бій.
Нокаути надунікальні,
Навіть Кличкам були повчальні.
Еней не втримався:
-Бог мій!
Це ваш регламент – м’яти боки?
Чи біс вам смуту в душі влив?
-Ми цю трибуну ненароком
З буфетом нашим сплутали…

І зразу ж клоуни у масках
Розпочали виставу-казку,
Що радість принесла і сміх.
Всі знали тема казки взята
З закону “Пільги депутатам”
І хто, і як отримав їх…

Ось група фокус показала.
Факір рукою – мах!
-Сім-сім!
І вмить усі ліворуч зали.
Знов – мах, і вже – праворуч всі.
А як до центру повернулись,
Додолу на уклін зігнулись
І за факіром крок-у-крок
Всі пострибали коридором
В танку, що зветься “антикворум”
Мов учні кидали урок.

У маскараді неймовірнім
Вдяглись три депутати в шкіри
Коня та Барана й Свині.
Й гарцюючи у супертанці,
Звернулись з докором в співпраці
До тих, хто в пір’ячку Півнів:
-Здолати кризи ніч пора вам,
За світле завтра ви борці!…
-Прокукурікать наша справа,
А день хай творять виборці!…

І раптом в мікрофон хтось мовив:
-Енею надається слово!
А той цього чекав, немов,
З трибуни крикнув:
-Україні
Чи треба в Раді “коні” й “свині”,
Та їх палка до нас любов?
Вкраїна геніїв ростила,
А враг кував кайдани їм.
Дай Бог нам мудрості і сили
Знов ката не пускати в дім…

А в залі гомін:
-Хто це лізе
З словами правди в храм брехні?
-Це син Венери і Анхіза!
-Посланник Зевса?
-Зовсім ні.
Еней – це образна натура
Того, хто любить край, культуру,
Як може, землю береже,
Як вірний пес Вкраїні служить,
Цінує вірність, дружбу, мужність
І правдою брехню стриже!

Тут спікер взявсь до мікрофона
(А то була сама Юнона)
І з його вуст полився лід:
“Панове, нам дискусій досить.
Вже вся країна слова просить…
У нас – перерва на обід! “

Залопотіло панство з залу.
Пішли й нічого не прийняли –
Ні за, ні проти. А Еней
В турботі сам на сам лишився
Із думкою, що помилився
Інвестувати цих людей…
Від злої думки стало жарко.
То ж одяг здав в гуманітарку,
Зронивши долу пару сліз.
І, користуючись моментом,
Він голим знявсь із Президентом
І фото матінці поніс.

18.05.2003р. 

Advertisements

One comment on “СуперЕнеїда

  1. Мар'ян Мельник коментує:

    Дуже цікаво й класно,але таке відчуття що СуперЕнеїда ще не закінчена і що має бути продовження!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s