Мюнстер (Вестфалія, Німеччина) – як я там гуляв

Соковита зелень, велосипеди, спокій, німецька мова, італійське вино, смачнючі сосиски і стейки, привітні люди і постійне шпрехання англійською мовою – це те, що мені ще досі ввижається коли я засинаю стомлений від спеки у 192 маршрутці їдучи в гуртягу на Троєщину.

Про що я? – про теологічний семінар німецько-український, підтриманий ДААД, ще кимось за участю теологічного факультету Мюнстерського університету, Духу і Літери і декількома представниками-студентами православної духовної семінарії і інституту Т. Аквінського в Києві. Складався з двох етапів. Перший був 30 травня – 4 червня в Києві. Другий пройшов 28 червня – 5 липня в Мюнстері, Німеччина. Ось і описую я саме другу частину.

Мюнстер. Частина землі Північний Рейн – Вестфалія. Населення цієї землі 18 млн людей, а площа як Одеська область. Поїзд, як би скоро не їхав тудою, мусить зупинятися кожні 5-8 хв, бо там все наскільки заселено і купа міст по дорозі трапляються. Місто для мене було невідоме взагалі, хоча навіть з історії воно не безславне. Там я жив 28 червня – 5 липня. Цілий чистий тиждень вийшов. Мої враження були і є ще великими. Звісно воно вже затирається спекою і чергами київськими, але ще шлейф німецької життєвої адекватності в мене є.

Формат життя був такий: вдень 2 години семінар – теми, виступи і обговорення, а потім культурна і політична програма. Політична в плані зустрічей з представниками різних закладів і церков, з професорами і так далі. Культурна полягала в поїздці на велосипеді за місто, в гулянні по місту, відвідуванні музеїв, ресторанів, опери, озера етс. Був у тій самій залі де в 1648 р. прийняли Вестфальський мир. Бачив крісла на яких сиділи дядьки, які створили нібито перший в світі прецедент суверенної держави чи принципів. Також піднімалися на 2 високі-високі церковні вежі. Вони закриті для туристів, але так як ми спеціальні гості то ми собі фоткалися на фоні мальовничих дахів середньовічно-ренесансного квітучого вестфальського бурга.

Монстер це німецька столиця вєліків. Тут на одну людину припадає 1.9 велосипеда. Ніхто в центрі на машині не їздить, тільки на роверах. Це просто мізки виносить перші хвилини, коли дорога центральна від хауптбанхофу пішохідна-велосипедна. Тротуари всіяні вєліками, які таки часто крадуть. У мого колеги Пітера, в якого жив, вкрали за 10 років 4 велосипеди. Перший за 500 євро в перший же день)

Саме місте для мене просто офігезне. Ідеальне невелике містечко з усім що треба в центрі – церкви на будь-який смак, монастирі, музеї, університет, велосипеди і німці толкові навколо. Не надто привітні, а тому не лицемірні. А просто собі німці. Також там повно-повнісько диких кролів, яких ніхто не їсть, не стріляє, не рухає і навіть, окрім українців, не фоткає. У приміщенні одного з центральних теологічних корпусів, а якщо точніше то в барі, я найшов настільнй футбол, в який грав з друзями мюнстерськими коли тільки був час. Гра дуже сподобалася, бо я грав вперше в житті.

Клімат дуже приємний. Зранку солодка прохолода, хмари на небі. Вдень тепло, літньо. Жари такої нема як в Києві. Падають часто дощі, хоча поки ми були то був лише раз. А так то там трохи альбіонська погода.

Місто було на 80% зруйноване під час 2 св. війни союзниками – британцями і американцями. Особливо старовинний центр був вщент знесений. Якийсь сучасник казав, що коли зійшов на залізничній станції то видно було палац, який знаходиться по діагоналі з іншого кінця міста. Але німаки себе проявили. Вони повністю відбудували знищене місто, відновили всі до єдиної хатинки в центрі міста, всі церкви і дзвіниці. Це просто неймовірно для мене. Хоча наприклад  Дюсельдорф вирішили не відновлювати в старих рамках після бомбардувань, а по-новому збудувати, і зараз, за словами німців, він не дуже радує око.

Жаль, що я не вів щоденних репортажів з місця подій. Я не мав трохи сили і часу, бо спав по 5-6 годин і мав нет тільки вночі приходив додому. Жили до речі з Пітером на квартирі яку він орендує в центрі міста. Невелика однокімнатна-студія. Зручна, 10 хв пішки до всього що треба.

А ще в Мюнстері купа диких кроликів, які собі реально живуть по парках і цвинтарях, пасуться, бігають і їх ніхто не їсть. Німці мають сосиски, а собак бездомних просто взагалі нема.

Їжа. Щодня мене напихали, точніше я сам напихався, всім тим, що пропонували щедрі німці і їхня не така вже і пісна кухня. Особливо багато м’яса було. Жодних супів чи борщів, навіть натяку на перше не було. Будь-який наш пікнічок на травичці супроводжувався приїздом німецьких теологічних! студентів на вєліках —  кожен з ящиком пива. Його там валом купляють і п’ють і це зовсім не стереотип. Але з іншого боку це трохи кітч те все пиво, бо не так вже багато і п’ють його. Багато просто купляють:)

А ще ганяв футбола навпроти старовинного палацу – резиденції місцевого єпископа, який управляв містом. Там біля нього є поле, засіяне травичкою – частина парку. І там я з німцями і ще якимись росіянами (не знаю де вони взялися там) копали м’яча. Стильно дуже воно виглядало і пафосно, а з іншого боку по-домашньому. Воротами служили портфелі (ну просто як шкільні часи після уроків), я деколи не попадав по м’ячу, але все ж таки забив одного гола! Так як не грав у футбол вже 2 роки, то довгий час боліли стегна і сухожилля. Але вже оклигав.

Останнім штурхотом в прості київські будні стала водичка з бювету і хліб, яким я вечеряв по приїзді з Німеччини. Я одразу відчув, що вдома:)

P.S. а ще з собою за традицією притягнув 6 пляшок відбірного німецького пива. Чотири пляшки вже випиті, дві ще чекають.

Advertisements

One comment on “Мюнстер (Вестфалія, Німеччина) – як я там гуляв

  1. свиноматка коментує:

    Ах, все так по домашньому написано. Це ти зафоткав свою відрижку на останній фотці? Круто, я думав, що буде значно більше формалізмо, а воно настільки класно продумано – що я б і сам із задоволенням поїхав на таку конференцію – пофік на яку тему. Це класно, коли ти їдеш на конференцію, з якої конференція займає 20%. Так само і з роботою.
    Ти часом не поправився, а то фотка перед кролем видає якісь такі пухкенькі щоки ніби в якогось абата улесливого:) ?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s