як ст. метро Іподром відкривалася | братки, безпредєл і міліція

Сьогодні вирішив піти на відкриття станції метро Іподром і заодно познайомитися поближче з Василем Гацьком🙂 Мій сусід по кімнаті Дмитро добре знає і його і багатьох інших членів ДемАльянсу, тому ми разом пішли на 9 ранку до метро Виставковий центр. Там збиралися активісти. Ніхто не знав, що ця мирна акція стане топою в цей день в Україні.. отже. 

Ми малювали плакати-транспаранти з такими гаслами наприклад: Азараов, метро ми пустимо без тебе, пусти тепло;

наш район живе в лайні, а Лисов тут на коні.. Ми хотіли поставити декілька питань прем’єру, які турбують мешканців району, а також розказати правду про Ігоря Лисова – нібито єдиного голосіївського тіпка-мажоритарника.

Міліція почала кіпішувати ще біля Виставки. Але нічого. Наче. Далі ми пішою ходою рушили до ст. м. Іподром. Я фоткав щасливих альянсівців, ми жартували, а я щиро хотів побачити вестибюль нового метро (просто люблю підземку взагалі).

На підході до Іподрому нас, точно не Азарова і Попова, чекали близько 100 молодчиків, братків в чорних куртках, які пів-місяцем вишиковувалися перпендикулярно нашому рухові.

Ми протупили, що пішли вервичкою, бо не встигли зійти з тротуару як невідомі тіпочки почали рвати наші транспаранти, вибивати з рук камери (мій фотік вперше в житті відчув прямий удар кулаком в корпус), рвали сумочки, розчіпали курточки, розтрощили два гучномовці тощо.

Міліція оптимістично спостерігала…за тим, аби не пошкодив ніхто асфальт, а потасовку вона зщемивши серце і губи і скорчивши героїчну міну толерувала. Вона була вища цих ницих розборок.

А потім приїхав Азаров. І .. ні ні. Ми його не побачили. Ми просто офігівали від «трапившигося» а до нас сходилися і замикали у вільне невидиме кільце все більше молодиків. Я з одними говорив. Вони падали на мороз. Хоча було плюс 10 на вулиці. Але дізнався, що двоє з 7-го гуртожитка КНУ ім. Шевченка. Проте було більшість старших і борзіших. Дикі підірвані тьотки кричали, що ми паплюжимо націю, що ми помиляємося, що треба радіти життю – бо о! диво! О новий світе! Відкрито нову станцію метро, на якій піаряться всі голубо-голубі (синьо-білі). Далі підїхали нові машини з мєнтами, які були викликані на наші прохання і скарги. І щоб логіка не була скривджена ця міліція приєдналася до братків і беркутівців в цивільному і нас взяли в каре і почали брутально відтісняти. Десь на 100 метрів до автостоянок відтиснули.

І там тримали близько години-півтори. Я встиг вийти з оточення, а потім дістав одного мудака двометрового і він мене заштовхав в оточення. Стояли ми там останні пів години, разом з Гацьком і ще декількома хлопцями. Було стояти скучно звісно, то я почав розпитувати в тих, хто мене не випускав, хто вони і звідки. Виявилося, що чоловіки були не з Києва і їм заплатили десь 300 грн. вони свято не вірили, що я прийшов просто так. Але здається один таки повірив у мої слова більш менш, бо слухав смирно і з розумінням мої втирання-розчухляння.

Потім приїхали 24 і 5 канали, TVi, 1+1 – брали у всіх інтерв’ю, розпитували, знімали покоцані і подерти мешти і так далі. Не знаю, що з того потрапило в ефір, але в гуглі таки є з десяток різних інформаційних сайтів, де це все більш –менш згадано. я мав купу емоцій, я вперше за останні місяці фізично боявся, боявся за своє тіло. А один   мені взагалі обіцяв «челюсть сламать»;)

Але найбільше було жаль нас всіх – і хороших людей і тих проплачених лицемірних ботів. Бо ми в одній країні на жаль.

кому цікаво може ще глянути ці відео:

Advertisements

3 comments on “як ст. метро Іподром відкривалася | братки, безпредєл і міліція

  1. Анонімний коментує:

    Класний досвід пережив. Уяви собі, що так як ти збирав телефоністок, є тіпки які так збирають братків за 300 грн. Наша країна таки бідна-біднесенька, якщо вже навіть за 300 грн погоджуються на таке.

    У людей немає часу і сил думати про освіченість, моральність, гідність і всякі такі заморочки. Вони заробляють на хліб з маслом для себе і дітей. Це дуже класна стратегія – тримати у страсі і покорі, але не переступати межу – люди мають буди настільки бідними, щоб боятися за своє виживання втрачаючи людські риси, громадянську честь, проте не настільки бідними, щоб підніматися на голодні бунти.

    Та навіть якщо і є бунти – можна натравити одну частину людей на іншу – завербувавши булочками і круасанами в загони братків.

    Знаєш який вихід? Чого вчить історія? Ск шляхів для відчутної трансформації ситуації ти бачиш?

  2. Karmin коментує:

    Непогана стаття. Але що поганого, що “голубі-голубі” піаряться на відкритті станції метро? Так роблять політики з усіх країн.

    • Roman Melnyk коментує:

      ну тут навіть не голубі, як мажоритарник який нічого не має спільного з будівництвом метро, але прийшов туди в параді і нагнав своїх молодчиків. Політики усіх країн так не роблять. Сумніваюся що на відкритті станції метро в Нью-Йорку після повені Сенді мер міста Блумберг чи хто там ще будуть піаритися. це їхня робота відкривати і розвивати місто.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s