Як реформувати музеї – знову досвід ГРУЗІЇ

Близько двох тижнів тому я був на цікавій та специфічній як для простих людей лекції про музеї, як їх реформувати і що з ними робити, щоб вони були класними. Досвід останніх тижнів життя в Києві показує, що відбувається купа лекцій, форумів і конференцій пов’язаних з економікою. Туди до економіки слід і бізнес, і менеджмент, і управління і так далі повідносити. А ця лекція мене підкупила своєю оригінальністю і завзятістю – розказати самим бібліотекарям і простим громадянам як реформувати музей. Все це відбувалося в рамках гостьових лекцій Динамічного Музею – підрозділу благодійного фонду Розвиток України. Лектором був чувак, один з найвідоміших у світі археологів, директор Грузинського Національного Музею і творець чудових речей у музейній справі в Грузії – Давід Лордкіпанідзе. Дивне ім’я, і я перше писав його прізвище окремо, на англійську манеру)

 Почну з кінця. Мене вразило те, що грузини окрім подолання корупції, тупості і бідності країни та підняттям ВВП, взялися не менш успішно за музейну сферу і навели там порядок світового зразка. Те що Грузія має 9 місце у світі за легкістю ведення бізнесу напряму підозрюю пов’язано з успіхом реформ Тбіліських і локальних музеїв. Лорд Кіпанідзе з 2004 р. – майже від часу революції Троянд, очолює Грузинський Нац Музей. Він був такий же совковий як і 20 чи 30 років тому. Треба було щось змінювати.

І тут він видає на-гора декілька дуже цінних порад, які можливо пригодяться не лише у музейній справі.

Отже, ідемо по порядку:

1. Не наймати міжнародних архітекторів і музейників, а залучати їх в команду бо грошей не вистачить – тут це вже мистецтво і справа кожного музею, як зацікавити світових профі, щоб вони на халяву і ще з радістю і промоцією за кордоном зробили для музею шикарну добру справу. Майже blue ocean strategy – стратегія блакитного океану. Ефективно і дуже дешево.

2. Поєднати науку і маркетинг  – ось тут дуже цікаво було і повчально.

А)  Кому наприклад цікаво, що там розкопали археологи? Дуже вузькому колу читачів? А якщо цю новину про розкопки гарно розрекламувати, пропіарити за кордоном і зробити шум, докласти зусиль, помістити на першу шпальут Нешинел Джіоґрефік – що до речі грузини і зробили, найшовши найдавнішу у світі стоянку homos erectus у себе в Грузії.

Б) або наприклад поєднали рільництво і виноробство, пояснили що Грузія має унікальні старі традиції виноробства, одні з найстаріших у світі, і це вже приманює туристів. А це все у музеях показується, так само як у журналах різних (туристичних, «гурманних» тощо…)

В) апелювання до спадщини міфілогічної стародавньої Греції. Я вже забув яким саме чином, але грузини показали, що золоте руно стосується Грузії не менше ніж самої Колхіди-Греції.

3. Поки музей 2.5 роки був закритий на ремонт, експонати возилися по всьому світу. Об’їздили 12 дуже відомих музеїв, плюс куратори вчилися у тих музеях  як творити музеї, виставки…

4. Дружити з суперовими музеями. Один з найкращих у світі музеїв Берлінський Музейний Острів (я там був аж двічі, що на мене не схоже) став офіційним головним партнером Тбіліського Національного Музею.

5. Нікого не звільняли зі старих співробітників – інституційна спадковість. Тут я би дуже сперечався, але для чемності, поваги до лектора і бажання гіпотетичних дискусій включив цей пасажик.

6. Не руйнувати, а реформувати і відновлювати.

7. Створювали музейно-науково-освітні центри – Дманісі, місце стоянки homos erectus. Там зробили міні-школу і освітній центр.

8. Опера плюс урок історії плюс мистецтво плюс музей – не до кінця зрозумів цієї ідеї і навіть приклад з застосування цього у Грузії не допоміг моєму баченню. Хто здогадається як це пишіть десь.

А ще грузини класно придумали і створюють Вуличку Музеїв у Тбілісі, централізуючи у певній мірі культурно-музейний простір Тбілісі. Це легше і прикольніше. А ще багато уваги було на тому, що музей конкурує  з компами, інтернетом, кафешками… а тому має пропонувати унікальні речі. Музей має вчити, захоплювати, надихати і розважати водночас. Можливо остання думка це вже більше моя, ніж пана Лорда)) але саме такі висновки в мене в голові просяться після лекції і після відвідин різних музеїв.

Advertisements

4 comments on “Як реформувати музеї – знову досвід ГРУЗІЇ

  1. свиноматка коментує:

    а ще можна приводити дітей цілими класами, поділити їх на неандертальців і мамонтів і хай воюють кам’яними сокирами, списами і бивнями.

    Так виникне ситуація, що школярі кожного дня хникатимуть і хотитімуть до музею.

    А ще треба створювати сучасні вузькотематичні спеціалізовані музеї, як от:

    Музей орального сексу, Музей специфічних рідкісних шкарпеток, музей запахів, музей найдивакуватіших вбивств і смертей.

  2. свиноматка коментує:

    Музей брутальних Чоловіків. І взагалі, запозичити назви музеїв і тематику в різних Вконтактівських груп і підписок. Музей тролфейсів, музей креативної реклами….. Музей усеможливих екстримальних видів спорту, де в кожен можна спробувати пограти… 🙂

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s