обґрунтована футурологія | Три хвилі Тоффлера

Готувався до предмету політична модернізація і мав виступ по праці Елвіна Тоффлера “Третя хвиля”. Що мене здивувало, що українською мовою є достатньо якісного контенту. Я пропоную власний конспект-нарізку статей-критики і просто чудового конспекту по Тоффлеру. Нижче дам посилання для розширеного читання. Книжка цікавіша за Белла і його постіндустріальне суспільство, одне з найкращих читань, з яким я ознайомився в своєму житті. Отже,

Концепція «Трьох хвиль»

Е. Тоффлер виділяє в історії цивілізації три хвилі: перша хвиля – аграрна (до XVIII ст.), друга – індустріальна (до 50-х рр. ХХ ст.) і третя – пост- або суперіндустріальна (починаючи з 50-х рр. минулого століття). У вступі автор підкреслює, що його книга – це не об’єктивний прогноз, і вона не претендує на те, щоб бути науково обґрунтованою і визначає підставу своєї роботи, як напівсистематичну модель цивілізації і наших взаємин з нею.

Основна метафора, використовувана Е. Тоффлером, – це зіткнення хвиль, що приводить до змін. На думку автора, ідея хвилі це не тільки спосіб організувати величезні маси досить суперечливої інформації, вона допомагає бачити те, що знаходиться під «бушуючою поверхнею змін.

Третя хвиля. У решті-решт, стверджується в книзі Е Тоффлера, наступає глибока криза принципів і структур Другої хвилі і на її зміну піднімається Третя хвиля, що несе нові погляди на світ і нові науково-технологічні досягнення в галузі інформатики, електроніки, молекулярної біології, які дозволяють вийти за межі обмежених життєвих і філософських концепцій індустріального періоду та створюють умови для усунення його головної суперечності – між виробництвом і споживанням. На думку Е. Тоффлера, за точку повороту можна вважати 1955 р., коли в США вперше кількість «білих комірців» і працівників сфери обслуговування почала перевищувати кількість «синіх комірців». Це було десятиліття, коли почалося впровадження комп’ютерів і нових технологій доступних населенню.

Цивілізація Третьої хвилі суперечить старій традиційній індустріальній цивілізації, оскільки є одночасно і високотехнологічною, і антиіндустріальною. Вона несе з собою новий лад життя, заснований на поновлюваних джерелах енергії, на методах виробництва, що виключають фабричні складальні конвеєри, на новій не нуклеарній сім’ї, на новій структурі, яку Е. Тоффлер назвав «електронним котеджем», на радикально змінених школах і об’єднаннях майбутнього.

  1. Електронний котедж:
    • нова система виробництва може перемістити мільйони робочих місць із заводів та контор, куди їх занесла Друга Хвиля, туди, де вони були спочатку: в приватний дім. Це можливо тільки для певної частини білих комірців: тих, хто має справу не із речами, а з інформацією та маніпулюванням символами, що велика частина їхньої праці може виконуватися дома. Якщо це відбудеться, зміниться кожна суспільна інституція, від сім’ї до школи та корпорації.
    • вплив на сім’ю: спільна праця завжди була фактором, що об’єднував родину. Електроний котедж дасть змогу подружжям та їх дітям працювати разом, як один робочий осередок. Т.ч. дитина буде раніше прилучатися до світу праці, а сім’я візьме на себе деякі функції школи.
    • вплив на спільноту: праця вдома, якщо охопить значну частку населення, означатиме більшу стабільність спільноти, т.я. працівникам не треба буде кожного разу пересуватися при зміні роботи, достатньо буде лише підключитися до іншого комп’ютера. Сім’я більше уваги приділятиме життю своєї громади, місцевій політиці та участі в добровільних об’єднаннях.
    • вплив на навколишнє середовище: перенесення роботи або якоїсь її частини в домівку зменшить забруднення середовища, т.я. підключення до відновлюваних джерел енергії (сонце, вітер і т.д.) на маломасштабній основі усуває потребу в паливі, що спричиняє велике забруднення.
    • економічний вплив: групи тих, хто працює вдома повний робочий день почали б організовуватись у невеликі компанії, об’єднуватись у кооперативи. До децентралізації виробництва вдались би й корпорації, заохочуючи організацію менших робочих підрозділів.
    • психологічний вплив: замість світу опосередкованих людських відносин, із екраном комп’ютера між індивідом та рештою людства, як це уявлять собі автори науково-фантастичних оповідань, ми можемо постулювати світ, поділений на два види людських взаємин: один вид – реальні поглиблено-особисті взаємини з домашніми та сусідами, другий – взаємини опосередковані.

 

  Елвін Тоффлер про інформаційну сферу, демасифікації мас-медіа і появу інтерактивних мереж. Також значну увагу приділив холізму – принципу цілісності ( системний підхід, інтегрований погляд на проблеми, синтез фрагментарного знання, міжпредметне мислення, багатопредметні дослідження)

заперечення однолінійного прогресивізму: уявлення про неминучий одноколійний прогрес, цей ще один принцип індуст-реальності, сьогодні поділяє все менше людей. Суспільства не рухаються по одній колії, від одного культурного полустанку до іншого, більш “розвиненого”. Не існує єдиного шляху розвитку, суспільства можуть розвиватись різними шляхами.

    • Час тече з різною швидкістю в різних місцях Всесвіту. Ми вже не можемо говорити про час в однині, існують альтернативні “часи”.

Якщо культура Другої Хвилі виховала урбанізованих мобільних людей, Третя Хвиля швидше географічно розсіює населення, великі міста високотехнологічних країн втрачають населення.

 

Але сьогодні інституції Другої Хвилі, від яких залежить спільнота, розвалюються в усіх техносуспільствах. Наслідок – епідемія самотності. Третя Хвиля не вирішить цю проблему автоматично: розпад масового суспільства, обіцяючи більше шансів для особистої реалізації своїх можливостей, водночас сприяє, принаймі сьогодні, розповсюдженню гіркоти самотності. Суспільство Третьої Хвилі повинно відновити спільноту, почавши там, де звичайно починається спільнота, – у сім’ї, розширивши її звужені функції.

вплив виховання дітей на суспільний характер: суспільство завтрашнього дня буде набагато менш орієнтоване на дитину, ніж наше сьогоднішнє. Дитинство та юність не будуть таким довгим та таким болісним процесом, якими вони є сьогодні. Мільйони дітей виховуватимуться в атмосфері сімейної праці в електронних котеджах, з раннього віку вони привчатимуться брати на себе якусь відповідальність. Працюючи поруч з дорослими, такі діти менше перебуватимуть під тиском ровесників, будуть менш орієнтовані на споживання й менш гедоністично самозакохані.

Володіння грошами все ще надає престижу. Але інші якості – упевненість у собі, спроможність пристосуватися та вижити за тяжких умов, спроможність виготовляти речі власноруч – високо цінуватимуться.

 

  1. Криза національної держави: національні держави – ключові політичні утворення ери Другої Хвилі, оскільки вони були необхідними політичними резервуарами для економіки в межах своєї країни. Сьогодні є дві групи сил, які призводять до розколу високотехнологічних держав на менш могутні політичні утворення:
    • тиск знизу: одна група сил прагне перенести політичну владу нижче від національних держав до субнаціональних регіонів та груп. Передумова: зростають субнаціональні або регіональні економіки, які вже є такими великими, складними та внутрішньо різними, якими були національні економіки покоління тому. Вони утворюють економічну пускову установку для сепаратистських рухів або закликів до автономії.
    • тиск згори: інші сили прагнуть перенести владу вище, від держав до транснаціональних агенцій та організацій. Передумова: поява глобальної світової економіки нового стилю, якою управляють транснаціональні корпорації.
    • ТНК, Урядові транснац орг.-ї, мережі

в міру зростання Третьої Хвилі ми муситимемо винайти цілком нові політичні форми, щоб запровадити бодай якийсь порядок у світі, де національна держава стала непрацюючим анахронізмом. Поки що про майбутню світову систему ми можемо сказати, що це буде мережа складних систем, подібно до матричних організацій, що виникають нині в деяких корпораціях. І в них будуть представлені не тільки національні держави, а й регіони, міста, корпорації, громадські об’єднання, суспільно-політичні рухи, наукові, політичні, етнічні, культурні групи. Склад учасників матриці буде рухомим: одні угруповання вкладатимуться в матрицю, інші звідти випадатимуть. Такі матриці виникатумуть навколо певного питання, наприклад, океанська, транспортна чи енергетична матриці. Всі вони накладатимуться одна на одну й переплітатимуться, утворюючи безладно відкриту, а не закриту систему.

В багатьох країнах Другої Хвилі, що на них накочується Третя Хвиля перемін, поширюється вакуум влади – в будь-який момент ніхто не знає, хто й за що відповідає.

•          сьогодні всі колишні поляризації та коаліції розпадаються. Традиційно “лівий” тепер часто виступає як процентрист, крайній націоналіст або ворог захисників навколишнього середовища. Головний “ритуал” Другої Хвилі – голосування – втрачає своє значення. Політичні партії втрачають свою силу.

•          отже, маємо проблему: представницький уряд більше не працює. Ми думаємо вирішити її через пошук “сильнішого керівництва” – рішучих на вигляд, самовпевнених керівників із випнутою щелепою. Але цей пошук “сильного керівника” є однією з наших найживучіших й найнебезпечніших політичних ілюзій, що ми їх повинні докорінно переглянути.

демасифікація політичного життя. Третя Хвиля приносить до політичного життя прискорення та розмаїття: електорат не просто ділиться на окремі групи замість минулої національної чи класової єдності, самі ці групи утворюються навколо однієї проблеми, існують недовго, щезають та відновлюються усе швидше, – формують нестійкі, важкі для аналізу течії. Демасифікація політичного життя б’є в найголовніше поняття політичної теорії Другої Хвилі: концепцію представництва

  1. Три ключові політичні принципи, які можуть виявитися фундаментальними принципами урядів завтрашньої Третьої Хвилі:
    • влада меншості: принцип влади більшості, ключовий узаконений принцип ери Другої Хвилі, є неадекватним в демасифікованому суспільстві Третьої Хвилі. В розмаїтому суспільстві беруться до уваги не більшості, яких вже просто немає, а меншості. Демократія двадцять першого століття спиратиметься на меншості. Для цього нам слід створити нові політичні інституції, чутливі до швидких змін в потребах меншин й змінити усю стару мажоритарну систему голосування, спрямовану на виявлення вже невловної більшості. Але це не означає передати нехай там кому всю повноту влади, ми не можемо дозволити крихітним меншинам ухвалювати значні рішення, які тиранитимуть усі інші меншини. Слід підсилити представництво меншостей в політичній системі демасифікованого суспільства, а проте дозволити меншинам утворювати більшості.

Сьогодні представник уже не репрезентує навіть самого або саму себе. Безпорадність представницьких інституцій означає, що багато з рішень, які нині ухвалюються невеликою кількістю псевдопредставників, можуть бути поступово передані назад самим виборцям. Можна винайти багато варіантів, щоб об’єднати пряму й непряму демократію (наприклад, національні консультативні плебісцити), коли не існувало б абсолютно автоматичного механізму здійснення волі громадян, але висловлені ними бажання мали б певну реальну вагу.

 

Сьогодні ми є свідками фундаментальної децентралізації виробництва та економічної діяльності. Це змушує до децентралізації процесу ухвалення урядом політичних рішень.

  1. Керівники завтрашнього дня матимуть справу з набагато більш децентралізованим, розмаїтим суспільством. Вони, мабуть, ніколи не будуть більше усім для всіх людей. Справді, неможливо, щоб одна людина коли-небудь набула всіх необхідних якостей. Майбутня влада буде більш тимчасовою, колегіальною та консенсусною.

 

  1. Е.Тоффлер не пропонує якихось конкретних політичних схем, оскільки створення нових політичних структур цивілізації Третьої Хвилі прийде не в єдиному зламному перевороті, не в єдиній радикальній реорганізації, накинутій згори, а як наслідок тисяч нововведень та зіткнень на багатьох рівнях у багатьох місцях протягом десятиліть.

Підйом економіки нового типу несе з собою не лише позитивний заряд. Нові економічні стосунки несуть загрозу для багатьох людей, вимагаючи швидких змін у методах роботи, стилі життя, звичках і часто викликають у більшої кількості людей, що страшаться майбутнього, напади консервативної реакції. Це призводить до трансформації суспільних настроїв, якими поспішають скористатися фанатики й екстремістські групи. В зв’язку з цим Елвін Тоффлер розглядає таке поняття, як «вирішальна меншість». Оскільки політичне життя втрачає риси масовості з’являється велика кількість різних партій, рухів і груп, що істотним чином знижує можливість прогнозування політичної ситуації. В процесі цього використання сучасних інформаційних технології, можливостей оперативної концентрації фінансових коштів і їх переміщення через національні межі можуть дозволити незначній групі стати «вирішальною меншиною», яка здатна порушити хистке статус-кво в суспільстві.

У роботі Е. Тоффлера значна увага приділена розгляду тенденцій і процесів, що несуть загрозу самому існуванню демократії. «Зараз – підкреслює Е. Тоффлер – ми знаходимося віч-на-віч з останніми зрушеннями в політичній владі. Ми можемо перебудувати демократію, зробивши її відповідною XXI ст., або ж потрапити в середньовіччя, в нові Темні століття. Перший шлях пов’язаний із зрушенням влади від держави до індивіда. Інший шлях загрожує перетворити індивіда на нуль»[38]. Загрозу демократичному розвитку становлять три сили, що активізувалися в сучасному епосі трансформацій: релігійний фундаменталізм; екологічні екстремістські рухи («Екотеократія»), що зароджуються, і ксенофобія, що набирає силу («Нові ксенофоби»). У майбутній ері метаморфоз влади, на думку

 

що ще прочитати: чудовий конспект, лекція по Тоффлеру

Advertisements

One comment on “обґрунтована футурологія | Три хвилі Тоффлера

  1. свиноматка коментує:

    я просто таки відчув себе в штанях третьокурсника.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s