Перший день барикад | моя перша ніч на майдані

IMG_20131201_145430[1]Пишу трошки із запізненням цей пост. Не очікував що вийде так багато людей в неділю на всього-на-всього мирну ходу, яку проголосила опозиція у суботу на Михайлівській площі. Масовій мобілізації народу звісно найбільше сприяли відмінно згуртована  якісна робота українських ЗМІ, які тиражували жахливі кадри нічного побиття студентів на майдані, що дозволили людям розчулитися і взятися до дій. Окремо, треба подякувати громадському і політично-опозиційному рухові, які хоча і пізнувато, але зробили простеньку листівку із закликом вийти на 12 годину у неділю 1 грудня на мирну ходу. До цього Луценко закликав 1 грудня зробити революцію і масово повстати проти всіх і вся – страйкоми, блокади, барикади. Ре-во-люці-я одним словом, як любили скандувати ще на євромайдані. Але опозиція обмежилася мітингом. Проте 1 грудня зібралося за моїми логічними припущеннями десь 300-450 тис людей, які налюднили і навіть скажу олюднили Київ, адже мєнтів майже не було. Тільки біля Лєніна чогось було їх багато – охороняють цю потвору гранітну. Але їх класно засвистали там.

IMG_20131201_145430[1] IMG_20131201_120732[1]

Коли лідери опозиції побачили скільки народу, то почали після підготовлених промов про асоціацію, побиття беркутом і мирну демонстрацію проти влади на ходу придумувати більш революційні промови. Європейські чиновники на початку виступили, все було по плану. А далі Тягнибок і інші почали закликати до створення наметового містечка, польових командирів,…початок революції.

IMG_20131201_140618[1]

Вони не очікували що вийде скільки народу, а коли вже вийшло, то почали їх асоціювати зі своїми партіями. Тобто почали так діяти, неначе це все три партії і їхні прихильники. Вони добре знали, що як і на євромайдани до цього, 1 грудня люди зібралися не через опозицію, і не для неї. А заради себе самих, заради-проти беркуту і влади.

IMG_20131201_132320[1]

Опозиція добре знає і боїться того факту, що багато громадян на майдані дуже не довіряє або навіть відверто зневажає опозицію. Це важко підтвердити. Потрібно вдаватися до контент-аналізу… але це відчувалося і відчувається досі зі всього контексту. Тому і опозиція на крок позаду від дій народу, відстає у тому, що роблять маси і вже поспіхом постфактумом закріплюють за собою здобутки одержані непартійними мітингувальниками.

IMG_20131201_154350[1]

А ось тут деякі факти поспіху, відставання опозиції від дій народу і революційного духу – що найбільш небезпечено і досадно.Закликали на просто мирну ходу – а вже на мітингу перефокусувалися на створення постійно діючого майдану і наметового містечка, і т.д. Те що був напередодні створений для галочки Штаб Національного Спротиву – можна просто згадати, що він був створений. На листівках надрукувало його ім’я. (пригадайте скільки разів опозиція мутила різного роду штаби – Комітет опори диктатурі це останнє начебто). Також треба згадати те, що на мітингу 1 грудня була малесенька трибунка, схожа на лєнінську. Ніхто не хотів затримуватися там на довго. А вже аж вночі почали монтувати справжню сцену.

  1. Закликали нічого не робити і не займати. Знову ж таки мирна хода – вже на мітингу поспіхом оголошують що «ми взяли КМДА» і там штаб революції. Тобто люди взяли, опозиція легітимізувала на свою користь, заднім числом фактично. 
  2. Адміністрацію президента ніхто не планував брати, як і КМДА. Але люди вирішили по-іншому. Пішли в атаку. Загорілися  – адже КМДА взяли, опозиція це схвалила. Розмістила там штаб і зробила опорним пунктом. Так чому і адмністрацію не взяти – і гасло «зека геть» потрошку матеріалізується. Але опозиція довго роздуплялася з тими конфліктами і провокаціями біля АП. 
  3. Я вважаю, що просто кинула людей напризволяще в інфоблокаду. Бо ніхто не знав що там робиться, люди думали, що роблять все правильно. Інші приходили і їм помагали. Приєдналися провокатори – бульдозер і коктейлі Корчинського. Інформаційна війна в іно-змі, особливо російських і східноукраїнських частково була через це програна. Є всі причини назвати це кривавим місивом і нападом, а не мирним протестом. Критика опозиції. Чому вона знову не продумала як буде вести себе народ. Ну добре, на продумування треба мізків багато, просто іти нога-в-ногу з ним. Це би дозволило поставити блокаду зі своїх людей-мітингувальників на підході до Банкової і припинити будь-які спроби силових сутичок. Це було зроблено лише через годин так 5-8. Я був о 2 ночі на Банковій ще раз – то там вже нікого майже не пускали до беркуту – стояла лінія людей з залізними барикадами, які там зробили КПП до беркуту – пускали переважно  журналістів. Але, я радий що був бульдозер і ці сутички. Це чи ненайцікавіші кадри всіх років нашої незалежності. Куплено-підкуплено тут неважливо. Просто завтра-післязавтра злиють всю революцію в переговорах з владою, і згадки про цей рух почнуть гаснути. А штурм АП залишиться.

Також було помітно нескоординованість колон, які йшли на майдан і незрозуміла організація біля пам’ятника Шевченку. Всі прийшли до пам’ятника Шевченку в парк. Там було десь 100 людей навколо мінімум. І жодної сцени. Лише на Володимирській вулиці біля Червоного корпусу стояла сценка Останньої Барикади де виступа Олесь Доній, а Положинський співав «Мій лицарський хрест». Люди нудилися трохи, але співали, вигукували різні гасла, винесли класні різноманітні плакати – тому все було гарно. Але коли почали рухатися, то йшли повільно. За пів години пройшли може пів кілометра. Тому що було дуже багато народу з усіх боків приєднувалися. Тому всі тішилися. Хтось передав ящик цукерок Ліщина, і люди почали передавати один одному. А я подумав, що Порошенко міг би загодувати Рошеном своїм всіх революціонерів. Чому він цього не робить?

Після години так 7 було відчуття, що щось не те. На майдані і Хрещатику значно поменшало людей. Було зрозуміло, що революція не почнеться. Будуть мітинги і протести, але цілий рух не підніметься на очищення всієї країни. Я вирішив залишитися на ніч на майдані. Зі мною була Олена Крижанівська, потім ще її подруга приєдналася.

IMG_20131201_215105[1]

Ми ходили гуляли різними частинами майдану. Сцену вже монтували і близько опівночі вона була готова. Я помагав розставляти намети, такі без дна, з цупкої простої тканини. Там речі попереносили.. і в принципі грілися якісь люди, адже вітру нема хоча би.

IMG_20131202_023934[1]

Перша ніч на майдані після такого мітингу була для мене дуже важливою. Хотів побути там, допомогти втримати майдан якби його пробували відбити беркутівці. Дівчат залишив у Михайлівському соборі десь о 3 ночі, і вернувся на барикади.

Про барикади – вже з вечора люди гарно організувалися і перекрили всі вулиці непоганими барикадами. Накидали що могли, навіть здерли з йолки покриття зелене і ним окутали окопи. Тягли хлопці лавки зі всього хрещатика. Якісь дошки, щити, огорожу металеву, фанери, .. будь-що, що трималося купи. Наскільки культово все виглядало. Захоплювало дух. Вперше був в обороні такій. Пішла чутка, що з 3 до 5 буде беркут.

IMG_20131202_195941[1]

Тому всі на сторожі стояли. Зі сцени всякі люди виступали, співали, щось розказували. Кличко десь серед ночі з’явився. Руслана кожну годину співала з людьми гімн України. Я дрімав на барикаді – вона була встелена м’якою зеленою частиною йолки, тому я приліг собі. Потім спілкувався з людьми. З Києва було мало. Охороняли підходи до нашої зони окупації групи Тернопіль, Львів, Луцьк…. Отак. А решта регіонів приєднувалися вже як хотіли. Дядько з Ізмаїла один приїхав, інший з Полтави. Третій киянин – сказав, що сидів вконтакті, але як почув що беркут має йти, то зразу серед ночі (2-3 ночі) прибіг теж на майдан. Всі були в очікуванні атаки, і навіть її хотіли трошки. Були впевнені у власній силі. Багато хлопців 17-20 років було, які дуже багато робили. В основному барикади будували. Один розламав дошку навпіл і її собі примотав скотчем до руки– «щиток від ударів беркуту» пояснив. Провокацій не було. Тільки трохи п’яний чувак хотів зайти, якого всі випхали із зони окупації нашої. І так до пів шостої все було спокійно. Серед ночі виступив і Тягнибок, який сказав, що 15 грудня будуть перевибори у 5 округах, а це «це надзвичайно важливо для нас…». Але до 15 грудня люди не будуть стояти на майдані заради 5-ьох депутатів. Навіщо таке питання взагалі підіймати на майдані. Люди не за це стоять – перевибори у 5 округах.

А далі я пішов ночувати в Михайлівську церкву – там прямо на підлозі на килимі ліг поруч з іншими людьми.

IMG_20131202_005459[1]

До 7 подрімав. Взагалі це окрема історія, як церква допомагала протестувальниками: всередині вся підлога вкрита килимами і люди штабелями сплять, хроплять де-не-де, а по центру біля вівтаря вільно трошки і там священик молиться, відправляє монастирські нічні молитви. Так цілу ніч тривало. Я був дуже вражений такою гостинністю церкви.

Біля церкви стояли люди, які роздавали їжу. Вони не приєдналися до майдану, «бо там все політики собі забрали». А вони свою їжу приносили і хотіли просто годувати людей. І в них це чудово виходило. Була гора одягу теплого, я собі светра взяв ще одного під куртку – і зразу потепліло. Зустрів одногрупницю Машу Кондратюк, яка всю ніч біля церкви роздавала їжу людям на «кухні». З нею гарно побалакали, проаналізували, що робиться і як помиляється опозиція. Ще зустрів Ігора Бігуна близько 6 ранку, він вже збирався іти на кабмін з людьми. Було приємно, що хоч пару політологів таки побачив з могили.

Будинок профспілок був переповнений. Лише одні двері на вхід-вихід працювали. Всередині люди їли, дрімали, спали, чистили яйця від шкаралупи.

IMG_20131202_021801[1]

Поговорив з адвокатом кримінальним з Харкова. Казав, що з колеами приїхали на один день, але коли побачили все то квитки додому «викинули» і просто залишилися з іншими. І так дуже багато хто робив. Нічний майдан і барикади трималися на таких людях – які не могли втекти в свої теплі квартири, а тому сторожували.

Зігрівало душу те, як кияни серед ночі приносили їсти.

Хтось близько опівночі хотів знести пам’ятник Лєніну, але беркутівці знову побили наших людей, шкода їх. Могли під шумок зробити гарну справу)

Другий день майдану я почав з вечора – пів 7 десь. Зробив екскурсію Саші, одногрупниці, яка з Москви приїхала на пару днів. Людей було багато, що тішило. Канапки роздавали, чай наливали, навіть скуштував супчика. Чудово. Але промови розчарували. Якась непослідовність.

IMG_20131202_190607[1]

Наприклад, всі люди хочуть відправити «цю злочинну владу у відставку» і в першу чергу яника. Заради цього вийшли сотні тисяч людей.  Але тут виступає Луценко і всі стріли на уряд переганяє, підводячи до того, що потрібно його у відставку. Тепер, уряд, каже Луценко, «зрадив український народ… бо не підписав асоціацію з ЄС» – якого дідька там асоціація. Ніхто про неї вже не думаю на майдані. Люди найменше хочуть, щоби Янукович підписав асоціацію, вони хочуть щоби його взагалі не було. А і ще сказав Луценко, що це уряд і Захарченко дали наказ «бити наших дітей». Януковича не чіпають. Обкопують з різних боків.

IMG_20131202_203458[1]

Опозиція поки тільки на це здатна. Поглянемо що з цього вийде. Також заявив, що від Януковича вимагається відправити уряд у відставку і підписати угоду з ЄС. А ще вчора-позавчора Луценко кричав робити масові страйки усюди, революцію і все блокувати, що усю банду геть. А тепер – ось такий то компроміс. Перші ознаки домовленості і зради.

Основний меседж Луценка – завтра буде в парламенті більшість і ось тоді ми наведемо порядок. Але опозиція мала більшість багато років з 2005 року і жодних порядків не навела. І з таким якісним складом депутатів і цінностями цієї політичної системи і ще Януковичом на Банковій – це все буде пшик. Пакт еліт, щоби надто не виснажувати одні одних. А всі хто захоче радикальніших дій обізвуть провокаторами, тітушками, сопляками чи ще якось. Вже таке було тиждень тому і знову має шанс повторитися.

IMG_20131202_195513[1]

Найбільшою відмінністю від помаранчевої революції нашого євромайдану є те, що люди об’єдналися конкретно проти Януковича і його влади, навіть не за світле майбутнє так чітко, як проти. У 2004 всі були за Ющенка. Зараз проти Януковича. Бути проти набагато важче і вимагає це більшої люті, витримки і революційності. Тому так мало людей на майдані вночі і вдень. Лише під вечір після роботи трохи приходять. Лише ті, кого реально все дістало там ночують і які готові на значно більше ніж у 2004. Це класно. Тому, щоби зрозуміти як підросло українське суспільство і як цифрова епоха цьому помагає, слід порівнювати євромайдан не з помаранчеовою революцією, а з Україною-без-Кучми. Саме тоді вийшли прості студенти і люди, не політики і партії і почали вимагати відставки, розслідування.. Кучма геть, зека геть. Те саме. Тоді навіть були більші козирі в руках – Ющенко прем’єр. Люди чекали, що він об’єднає всіх і очолить рух спротиву. Лідер був, потенційний. Але Ющенко вийшов і проголосив сумнозвісну заяву трьох (Плющ, Ющ, Кучма): «справа Гонгадзе розслідується, а ви всі, що протестуєте – провокатори». І все на цьому. А людей змогли розігнати, бо вийшли не 300 тисяч як 1 грудня. Потім це забули і Ющенка обрали президентом. А Ющенко тоді міг почати справжню революцію з низів, і без компромісів зайняти владу. Тому нові компроміси зараз в парламенті мало щодадуть майбутньому України. Дуже хочу помилятися в цьому. Але поки-що, станом на 4 грудня вже, дуже багато народу думає, що опозиція хоче пошвидше про щось домовитися. Але майдан «разом і до кінця!»

присвячую swinomatka.wordpress.com – найкращому другові, щоби знав з моїх вуст, мій досвід ЄвроРеволюції.

IMG_20131201_220921[1]

Advertisements

6 comments on “Перший день барикад | моя перша ніч на майдані

  1. Bogdan Dub коментує:

    я чув що в Софії Київській не захотіли дверей відчинити? Це правда? Там московський тріархат?

    • Roman Melnyk коментує:

      Софія Київська це пам’ятка ЮНЕСКО і музей. Там нічий пратріархат)) а Михайлівський цілодобово діє, бо там монастир і духовна академія

  2. Анонімний коментує:

    останнім часом росте розчарування в Україні та бажання виїхати за кордон в майбутньому

  3. Мар'ян Мельник коментує:

    знаєш,от ти кажеш,що помалу з’їхали з теми Януковича на тему уряду та Азарова. Можливо це не так і погано,а навпаки продуманий цілком і логічний крок.
    По-перше,Януковича скину не иожна,тому що він цілком законно займає свою посаду і якихось явних причин імпічменту немає
    По-друге,імпічмент може об’явити лиш Верховна Рада,а для потрібно здається 3/4 голосів,а це практично неможливо.Інших законів та способів щодо імпічменту не існує
    Отже,виходячи з того що Януковича скинути дуже важко,легше значно і реальніше скинути уряд. Це до того ж буде чудовий результат,перша серйозна перемога і люди не розчаруються,навіть якщо на цьому Майдан закінчиться,і дух підніметься. Потрібно ставити реальні цілі,бо Янукович це ціль занадто,потрібно йти поступово ІМХО

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s