Жорстоке небо – відгук на книжку Макса Кідрука

Жорстоке_небо

Макс Кідрук молодий і популярний український автор, який не боїться пробуватися в різних жанрах і писати щороку по одному роману. Дві його перші книжки – я прочитав за пару днів – Навіжені в Мексиці і Навіжені в Перу. Це було крутезні пригодницькі книжки в стилі Остапа Бендера.

Його останню книжку я читав 2.5 роки тому і вона називалася “Бот“. Нею я був розчарований. Я очікував, що з того часу автор зробить значний прогрес у стилістиці та способі викладу матеріалу, адже БОТ страждав значними вікіпедійними відхилення і безликими описами. Проте в Жорстокому Небі – майже те саме що і в БОТі, а саме: довжелезні ну-нецікаві розповіді, наративи і вступи до кожної локації, де щось відбувається. Наприклад, замість того, щоби сказати: “Діана прочитала імейл Марселя…” автор насолоджується “унікальними” деталями: “Діана запустила ноутбук і під’єдналась до безкоштовної готельної мережі wi-fi. З’єднання налагодилось миттєво. На пошті чекав e-mail від Марселя“. Але далі Макс Кідрук знущається ще більше: “Діана запустила Google, набрала в пошуковому рядку “PIKER” і нитиснула “ENTER”. На початку сформованого пошуковим сервером переліку посилань розташувалась англомовна стаття з електронної енциклопедії Wikipedia. Жінка клацнула по ній і прочитала“. Невже, це не можна більш лаконічно передати? Читати далі

Advertisements

Люди в Чорному 3 – back in black

Я чомусь не дуже чекав фільму Люди в Чорному 3. Дві перших частини взагалі для мене і для багатьох є найкращим, що люди змогли зняти за останні років так з 20. Але довга перерва між другим і третім фільмом, а також зав’язаність сюжету на подорожі в часі мене не дуже тішили. І ось перші кадри третіх Людей в Чорному в прем’єрний день і я заворожуюся. Читати далі

Диктатор, the – мінімальна рецензія плюс корисна порада

 “Ах, Америка! Побудована неграми, а належить китайцям “

Фільм Диктатор! Мабуть я на нього чекав найбільше з-поміж усіх фільмів, які бачив за останні декілька місяців. Тільки Гра тіней Шерлока Холмса (Гая Річі) мене більше тягнула відвідати кінотеатр. Зачудував трейлер і стібливі моменти сюжету. Погодьтеся всі, що зараз з комедіями в Голівуді застій повний. Тому ставлю фільму Диктатор не дуже заслужених 8 балів з 10. Читати далі

Той Хто Пройшов Крізь Вогонь/Firecrosser, the

Вперше побачив трейлер пів року тему на ex.ua, який гадюки сьогодні закрили. Отже, трейлер мене трохи насторожив. Я думав, що це жарт і просто нарізка сцен з якихось невідомих мені фільмів. Насторожила якісна картинка, кльовий постер і сама історія-сюжет. Багато інфи я не накопав тоді, тому просто забув про нього. І ось лише на 15 фільмокопіях з’являється перший український прокатний фільм голлівудської якості (зразка), з чудовим, але скромним піаром і знову пробудженими надіями і вірою в Україну. Було страшнувато трохи іти, аби не розчаруватися цілком в нашому кіно, але переповнені кінозали в Кінопалаці у Києві натякали, що фільм вдався.

Коротко про саму історію кіно: знімався впродовж 2008-2010 років. Переважно в Україні, але також і в Аргентині. Проте в Аргентині були зняті лише перші «кілька» кадрів фільму, бо режисер там з друзями подорожував. Бюджет 16 млн. грн, з яких держава дала лише половину, а другу збирали творці фільму, а точніше продюсерський центр «Інсайт-Медіа». Спецефекти, які хоч і не дуже, але все ж таки повністю комп’ютерні і були Читати далі

Весняна Влтава – враження від збірки чеської поезії

ImageВесняна Влтава – збірка молодої чеської поезії, добряче поскубана тупою радянською цензурою. Побачила світ совковий у 1982 р.  у Києві. В анотації мене наче попереджали, що вірші молодих чеських поетів пройняті «відданістю ідеалам соціалізму й інтернаціоналізму, вірою в торжество миру, добра, справедливості». Спершу я подумав, що це така собі машкара, аби тільки видати книжку. Але коли почав читати, то зрозумів, що книжка дегенерат амтутант обезпочений обезниренець у другому поколінні. За годину читання віршиків, мені не сподобався жоден, щоб я хотів собі переписати, чи з кимсь поділитись. Поети пишуть про сонце, річку, траву, якісь жовтні, леніни, працю, … але не про життя, не про щось, що може навчити чи вразити, чи хоча би естетично наснажити. У вступі видавець (Мирослав Флоріан) називає цю поезію «ранковою свіжістю» і зізнається, що це для нього честь представити українській читацькій громадськості збірку своїх (тобто чеських, бо він чех) авторів молодшого покоління. Наклад книжки 2000, і я переконаний сильно, що більшості авторів жодне нерадянське видавництво і поготів не видавало. Тому є нагода зустрітися з унікальними, але не дуже цікавими, чеськими письменниками, що були народжені у 1930х і пізніших роках.

Ось зразки поезії:

Петр Коваржик

Закохана

Невиспана, як чай гірки ранковий.

Тендітна, мов поміж дерев – модрина.

Неначе інший хтось у її тілі

Вертається додому по стежині.

Є в неї мрія – з літом відлетіти.

Цю мрію рівно вислала з пір’їнок…

Зажде, щоб розійшлися всі трамваї,

Перш ніж наважиться довірити комусь

Слова свої чи мрії безневинні.

Різнолад

Новонародженого крик

І усмішка

Вмираючого –

Мовби життя із небуттям

В глибинах наших споконвік

Переплелися…

Кохання, ах, кохання, будь завжди таким

Жаданим ненастанно, з добре знаним

Усміхом і – з присмаком терпким.

Чесно кажу, цього автора я вибрав навмання. І пишуть автори здебільшого не краще. Жаль.. а може це переклад неправильний? Але тішать їхні прізвища та імена. Я наведу трішки їх: Бланка Альбрехтова, Мілош Водічка, Ярослав Головбек, Вацлав Гонс, Їржі Жачек, Каміл Маржик, Іво Одегнал, Яромир Пелц, Карел Сис, Петр Цінцібух, Йозеф Шімон….

Зовсім не раджу до прочитання, хоча навряд чи хтось так легко її віднайде:)

Мусульманська Русь

Книжка російського єврея зі своїм специфічними поглядами на історію, політику, релігію і теде. Жанр: фантастика, альтернативна історія. Ця книга виділяється оригінальністю сюжету серед інших творів у жанрі альтернативної історії, які заполонили прилавки книжкових крамниць і простори російськомовного сегменту інтернету. Тут я маю на увазі ту точку дифуркації, яку автор прийняв як відправний пункт подальших змін і як причину чому історія пішла іншим шляхом. Це вибір князем Володимиром Великим, як єдиної релігії для Русі, мусульманства замість православ’я, як це сталося в реальній історії. На протязі всієї книги автор у невеликих вставках  описує поворотні пункти іншої історії. Але основна сюжетна  лінія  не про це. У романі описуються події, які відбуваються вже у 20-х – 30-х роках ХХ століття. Читати далі

Любов насправді…

Досить відомий фільм, який я подивився був якось випадково і був з того вельми задоволений. Рідкісне кіно про щось рідкісно цікаве і справжнє водночас. Переплетення 6-8 стрічечок сюжетних не дозволяють сприймати це кіно як ще стандартну монолітну порцію романтичного продукту Голлівуду. Чудовий кастинг і життєві ненадумані діалоги приваблюють і допомагають відчути морозець задоволення від споглядання за справді видовищним видивом. Читати далі